| Belarusian |
| has gloss | bel: Ля (у музычнай тэорыі) — мнеманічнае пазначэнне шостай ступені гукараду. Аналагічна пазначэнню «A». |
| lexicalization | bel: Ля |
| Esperanto |
| has gloss | epo: A aŭ La estas la sesa noto en la gamo C-maĵora. Ĝi estas tradicie uzata kiel baza tono por agordado. Kiam orkestro sin agordas, la hobojo ludas la tonon "A" kaj la ceteraj instrumentoj agordiĝas al ties tonalto. Ĉiu kordinstrumento orkestra havas A-kordon, laŭ kiu ĉiu povas agordi siajn ceterajn kordojn. |
| lexicalization | epo: a |
| Estonian |
| has gloss | est: A (tähtnimetus) ehk la (silpnimetus) on c-ga algava diatoonilise helirea kuues heli. |
| lexicalization | est: a |
| Basque |
| has gloss | eus: La, Do eskalako seigarren nota edo gradua da. |
| lexicalization | eus: La |
| Persian |
| lexicalization | fas: لا |
| Galician |
| has gloss | glg: La é a sexta nota da escala musical diatónica. Con esta nota é que se afinan os instrumentos nunha orquestra. Tradicionalmente afinábase de ouvido, co que a altura (o seu grao de agudeza ou gravidade, a súa medición física exacta) desta e as demais notas era inestábel e foi aumentando co tempo (o compositor Glazunov dicía cando era maior que escoitaba todo un semitón máis agudo debido a este aumento). En 1930 un congreso internacional puxo fin a esta variación estabelecendo que a nota La correspondía a unha frecuencia de 440 hercios. |
| lexicalization | glg: la |
| Hebrew |
| has gloss | heb: לה הוא התו השישי בסולם התווים, שמסומן גם באות A. תדירותו באוקטבה הראשונה היא 440-443 הרץ בכלי הנגינה המודרניים, ולפי תדירות זו מכוונים את צלילם של כלי המיתר. לה הוא הצליל של הקולן. מופיע כתדירות סטנדרד גם בישומים טכניים שונים כמו בתבנית הבדיקה של ערוצי טלוויזיה או בצליל "חופשי" של הטלפון. הכלי שבדרך כלל נותן את ה"לה" לשם כיוונון צלילי התזמורת הוא האבוב. |
| lexicalization | heb: לה |
| Italian |
| has gloss | ita: Il la è la sesta nota musicale nella scala diatonica di do, l'unica scala maggiore priva di diesis e di bemolle. |
| lexicalization | ita: la |
| Japanese |
| has gloss | jpn: イは西洋音楽音名のひとつ。トの直上の音名にあたる。 |
| lexicalization | jpn: イ |
| Georgian |
| has gloss | kat: ლა — მეექვსე მუსიკალური ნოტი. კლავიატურაზე მდებარეობს სამი შავი კლავიშის შორის სოლ-ის მარჯვნივ. აღინიშნება სიმბოლოთი A. ის ასე გამოისახება სანოტო სისტემაზე: |
| lexicalization | kat: ლა |
| Korean |
| has gloss | kor: 라(la)는 서양음악 7음계에서 도를 기준으로 했을때 6번째의 음이다. 오른쪽 그림은 다장조의 경우의 계이름으로, 따라서 라는 꼭 오른쪽 그림과 같은 위치에 있지는 않다. 단음계에서 라는 으뜸음으로써, 대부분의 단음계 곡은 라로 끝난다. |
| lexicalization | kor: 라(계이름) |
| lexicalization | kor: 라 |
| Latin |
| has gloss | lat: Saepissime A tentus esse sonus fixtus in orchestris inter civitates, cum frequentia 440 Hz praedesignata, de qua musici sua instrumenta temperent. Haec frequentia notatur a A in fundo imaginis ad sinistram. Recente mores alicubi in mundo hanc frequentiam augescitant ad 442 Hz aut re vera 444 Hz. Saeculis barocis, frequentia tenebatur circum 415 Hz esse, prope semisonum sub 440. Factiones quaedam movent ut solitum sonum decresceatur ad 415 iterum, mathematicorum scriptis musicis fontibus sicut Leibniz et aliorum qui postulant rationibus mathematicis C04 melius esse ad 256 Hz. Cum A ad 440 Hz, C est circum 262 Hz. |
| lexicalization | lat: a |
| Latvian |
| has gloss | lav: La (latīņu la) jeb A ir sestā nots solfedžo. |
| lexicalization | lav: la |
| Norwegian Nynorsk |
| has gloss | nno: Tonen A, i italiensk språk La, er den sjette tonen i C-durskalaen, som er en vanlege grunnskalaen i vestleg musikk. A er grunntonen i A-dur, med 3 # for f, c og g, og a-moll. A er òg grunntonen i den eoliske kyrkjetonearten. A var djupaste tonen i dei mellomalderske bokstavnoteskriftene. |
| lexicalization | nno: Tonen A |
| Polish |
| has gloss | pol: A – nazwa solmizacyjna: la – dźwięk, którego częstotliwość dla a¹ wynosi 440 Hz. Jest to tonika gam A-dur i a-moll. W szeregu diatonicznym jest to szósty dźwięk licząc od dźwięku C w każdej oktawie. |
| lexicalization | pol: a |
| Portuguese |
| has gloss | por: Lá é o nome da sexta nota da escala diatônica de Dó maior. |
| lexicalization | por: Lá |
| Russian |
| has gloss | rus: Ля в сольмизации (сольфеджио) — мнемоническое обозначение шестой ступени диатонического звукоряда. Аналогично обозначению A. |
| lexicalization | rus: ля |
| Slovak |
| has gloss | slk: Komorné a je názov tónu a príslušnej noty. Jeho kmitočet je 440 Hz a je základom pre ladenie hudobných nástrojov. Kmitočet bol stanovený s medzinárodnou platnosťou v roku 1939 v Londýne. |
| lexicalization | slk: Komorné a |
| Swedish |
| has gloss | swe: A är den sjätte tonen i C-durskalan. På medeltiden var det den första tonen i skalan. Den har fortfarande en central roll i det att ettstrukna a är utgångspunkten för stämning med sina 440 Hz. Stämgafflar ger denna ton och symfoniorkestrar utgår från det a som oboen ger. Ofta är detta 442 Hz. Förr stämdes det efter 435 svängningar per sekund. Vissa orkestrar stämmer fortfarande efter denna frekvens (se vidare normalton). |
| lexicalization | swe: a |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Ля одна із семи назв нот. Відповідне літерне позначення A. |
| lexicalization | ukr: Ля |
